Адміністративно-правовий статус Бюро економічної безпеки України

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» (08 – «Право»). – Вищий навчальний заклад «Національна академія управління», Київ, 2026. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз проблематики адміністративно-правового статусу Бюро економічної безпеки України (надалі – БЕБ), запропонуванні шляхів вирішення відповідних проблем, які виникають у діяльності БЕБ, наданні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства про БЕБ. У розділі 1 дисертації проаналізовано поняття, сутність та елементи адміністративно-правового статусу БЕБ, місце БЕБ в системі органів державної влади України, принципи адміністративно-правового статусу БЕБ. Визначено, що адміністративно-правовий статус БЕБ містить функціональний та організаційний блоки. Первинним у цій сукупності блоків є функціональний блок адміністративно-правового статусу БЕБ, який зумовлює формування організаційного блоку адміністративно-правового статусу БЕБ. Функціональний блок адміністративно-правового статусу БЕБ складають елементи, які мають функціональне значення, відображають функцію як сутність, призначення, мету та завдання адміністративно-правового статусу БЕБ. Функціональний блок складають такі елементи: 1) мета діяльності БЕБ; 2) завдання БЕБ; 3) функції БЕБ; 4) повноваження БЕБ. Організаційний блок складають елементи адміністративно-правового статусу БЕБ, які дають відповідь на питання про те, як відповідна функція організована, яким є порядок створення, ліквідації та реорганізації БЕБ як органу та його територіальних управлінь, хто призначає на посади та звільняє з посад працівників БЕБ, хто та яким чином здійснює контроль за діяльністю БЕБ тощо. Організаційний блок складають такі елементи: 1) порядок створення, ліквідації та реорганізації БЕБ, його структура та кадрове забезпечення; 2) контроль за діяльністю БЕБ та його підзвітність; 3) гарантії діяльності БЕБ; 4) юридична відповідальність БЕБ. За наслідками дослідження визначено, що у законодавстві про БЕБ повинні знайти своє формальне закріплення не лише принципи діяльності БЕБ, а й принципи організації БЕБ. Вказано, що недоліком законодавства про БЕБ є формальне перенесення у нього як принципів діяльності БЕБ принципів діяльності Державного бюро розслідувань. Також у роботі визначено проблематику реалізації у діяльності БЕБ принципу неупередженості. Ця проблематика полягає в тому, що за своїм змістом принцип неупередженості може увійти у конфлікт з двома такими іншими принципами, як принцип незалежності БЕБ від інших, крім державних, інтересів та принципу пріоритетності додержання прав, свобод і інтересів фізичних та юридичних осіб. Недоліком законодавства про БЕБ є те, що воно не визначає, яким інтересом повинне керуватися БЕБ при прийнятті рішення у тому разі, коли інтереси держави будуть суперечити охоронюваним законом інтересам фізичних та юридичних осіб, – інтересами держави, яким підпорядковане БЕБ та які у зв’язку з дією принципу незалежності БЕБ від інших, крім державних, інтересів, очевидно мають пріоритет перед іншими інтересами, чи інтересами фізичних та юридичних осіб, які мають пріоритет згідно з принципом пріоритетності додержання прав, свобод і інтересів фізичних та юридичних осіб. У розділі 2 дисертації проаналізовано функціональні елементи адміністративно-правового статусу БЕБ, а саме мета та завдання діяльності БЕБ, функції БЕБ, повноваження БЕБ. Мету діяльності БЕБ визначено як забезпечення економічної безпеки держави шляхом виявлення, мінімізації та усунення ризиків у сфері економіки із застосуванням найкращих світових практик такої діяльності. Саме таке розуміння мети відображатиме стратегічний, кінцевий результат діяльності БЕБ, на досягнення якого направлена уся діяльність цього органу. Під функціями БЕБ запропоновано розуміти основні напрями його діяльності, які випливають з загального соціального призначення БЕБ у суспільстві, конкретизуються у відповідних правах і обов’язках БЕБ, визначають його організацію, структуру та повноваження. Функції БЕБ відображають призначення БЕБ як державного органу, його роль, місце у структурі державного апарату, коло тих проблем, за вирішення яких відповідає БЕБ. Досліджено нормативно визначені функції БЕБ, а саме правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну функції БЕБ. Сформульовано також перелік функцій, які прямо не закріплені у Законі «Про БЕБ», але які здійснюються БЕБ, з визначенням у ньому превентивної, прогностичної та нормотворчої функцій. Досліджено також питання про превентивні повноваження БЕБ. Звернуто увагу, що при наданні БЕБ рекомендацій суб’єктам господарюючих правовідносин щодо перегляду укладених ними договорів, такі рекомендації у практиці можуть розглядатися як певний незаконний тиск на бізнес. Законодавство повинно чітко вказати на можливість БЕБ надавати такі рекомендації та врегулювати особливості надання БЕБ таких рекомендацій задля запобігання ймовірним зловживанням, коли відповідні дії БЕБ як державного органу можуть сприйматися у суспільстві та бізнесовому середовищі як недобросовісна державна практика. У роботі визначено, що недоцільним є закріплення у Законі України «Про БЕБ» повноважень БЕБ у сфері оперативно-розшукової діяльності. Правильним є закріплення у Законі «Про БЕБ» загального положення про те, що БЕБ має повноваження органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність згідно з Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». У розділі 3 дисертації досліджено організаційні елементи адміністративно-правового статусу БЕБ, а саме особливості порядку його створення, ліквідації та реорганізації, його структура та кадрове забезпечення, питання контролю за діяльністю БЕБ, гарантії діяльності, юридичної відповідальності БЕБ. При дослідженні структури БЕБ обґрунтована доцільність сформувати при БЕБ науково-консультативну раду, до складу якої увійшли б вчені – працівники БЕБ, а також науковці-фахівці наукових закладів та установ, закладів вищої освіти тощо, предметом наукових досліджень яких є питання діяльності БЕБ. Також запропоновано створити у межах БЕБ колегії як колегіального органу управління БЕБ, положення про які закріпити у Законі «Про БЕБ». Визначено, що колегії БЕБ повинні бути дорадчими органами при Директору БЕБ та керівниках територіальних управлінь і розглядати найбільш важливі питання діяльності БЕБ. Рішення колегій БЕБ варто було б втілювати в життя наказами Директора БЕБ чи керівника територіального управління БЕБ і доводити до відома підлеглих працівників. Визначено ознаки гарантій діяльності БЕБ в аспекті його адміністративно-правового статусу та потребу розглядати адміністративно-правові гарантії діяльності БЕБ в аспекті окремих груп. Такими ознаками гарантій діяльності БЕБ є: 1) закріплення їх у нормах адміністративного права; 2) адміністративно-правові гарантії діяльності БЕБ є способами та засобами забезпечення у діяльності БЕБ точного дотримання та застосування законів і підзаконних нормативних актів, правильного використання прав, виконання обов’язків як самим БЕБ, так і усіма іншими суб’єктами; 3) універсальність; 4) динамічність. Адміністративно-правові гарантії діяльності БЕБ слід розглядати в аспекті таких груп: 1) функціонально-правові гарантії діяльності БЕБ; 2) організаційно-правові гарантії діяльності БЕБ. Запропоновано врегулювати на рівні законодавства право аналітика БЕБ заявити самовідвід у завданні зі створення аналітичного продукту у разі наявності у нього особистого інтересу, який впливає на його об’єктивність при проведенні аналітичної роботи. При дослідженні питання щодо контролю за діяльністю БЕБ, встановлено, що необґрунтованим є усунення Президента України від контролю за діяльністю БЕБ. Доведено, що Президент України виходячи з Конституції України повинен мати повноваження стосовно контролю за БЕБ як прояву повноважень у сфері забезпечення національної безпеки держави. Директор БЕБ повинен подавати Президенту України щорічний звіт про діяльність БЕБ за попередній рік. За наслідками дослідження запропоновані окремі зміни та доповнення до законодавства України.